Золота осінь, яка цього року дуже порадувала, по тихенько добігає свого кінця(маю на увазі, золоту пору, а не осінь в загальному) А я,в Карпати за хорошої погоди, ніяк не міг вибратися. От нарешті, по вирішував всі свої справи, на календарі вже починається третя частина жовтня, і дивлячись на погоду, все стає печальніше і печальніше. Куди? Боржава, Бескиди-це те, що поблизу, все, по погоді. Дивлюсь далі, щось ніц. Ну вже змирився, думаю поїду на суботу на одноденку в Сколе(бо на неділю вже дощі) , прогуляюся на Парашку(не дуже люблю туди ходити чомусь)
Аж дивлюсь, на суботу більш менш нормальні погодні умови в Яремче, а звідти можна пробігтись на Явірник(дуже мені ця гірка і полонина подобаються)

Тож довго не думаючи, купую квитки назад на потяг  , 30хв.на збори, і бігом на автобус Львів Яремче. Це була п’ятниця, на автобус я ледь встиг, у Львові творилось на дорогах щось жахливе, багато аварій, повно транспорту, а їхати через все місто, від краю до краю. В Яремче я приїхав пізно вночі в 0.30,та й пішов потихеньку на полонину Явірник. Прийшов десь біля третьої ночі, поставив намет, зробив пару знимків, та й ліг спати.

Вранці все якесь було затягнуте хмарами, то ж фотографувати дуже не було що. Але все таки на самому Явірнику , і при спуску в  Яремче, нафотографувався до неможу, аж набридло, стани були просто казкові, особливо в осінньому лісі)) На вокзал, я спустився втомлений і задоволений, на мене ще чекає довга дорога додому))